Закон України «Про попередження насильства в сім'ї»
У Законі України «Про попередження насильства в сім'ї» є пояснення домашнього насильства: Насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.
Жертва насильства в сім'ї- член сім'ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім'ї.
Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
Економічне насильство - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Психологічне насильство - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
Сексуальне насильство — протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї.
Фізичне насильство — умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шкоди його честі і гідності.
АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕРНІ ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНІ
Чоловічі проблеми
- чоловіки живуть в середньому в 63 роки, що на 11 років менше тривалості життя жінок (74), але чоловіки йдуть на пенсію як і жінки (за новим законом - у 60 років);
- мають найвищі в світі темпи зростання захворювання на ВІЛ/СНІД та туберкульоз;
- приблизно третина неспроможні залишити після себе нащадків;
- майже кожен п’ятий хворів на недугу, що передається статевим шляхом;
- становлять 80% самогубців та тих, хто переніс інфаркт чи інсульт;
щороку 80 тисяч чоловіків відходять з життя у працездатному та репродуктивному віці (у ситуації конфлікту на Сході ця цифра значно виросла);
- 90% ув’язнених у тюрмах - чоловіки;
- примусовий призив до армії, участь у військових конфліктах;
- при розлученні суд зазвичай присуджує дитину матері;
- страждають від відсутності розвиненої андрологічної медичної служби (жінки мають мережу гінекологічних клінік).
Жіночі проблеми
- кількість жінок перевищує кількість чоловіків - 54 % проти 46%;
- за наявності однакової кваліфікації з чоловіком саме жінку не наймуть на роботу;
- 75% в Україні державних службовців жінки, але на вищих щаблях керівних посад вони майже відсутні;
- Заробітна плата жінок (середня на 2010) складала 1917 грн, що становить 77,7% від заробітної плати чоловіків;
- Витрата великої кількості часу на домашнє домогосподарство:
1. у середньому 15 місяців життя витрачається на миття посуду;
2. 5 років - на приготування їжі.
3. жінка фактично працює на 4-6 годин більше чоловіка, але праця в домашньому господарстві не враховується як продуктивна.
Сімейні проблеми, що пов’язані з гендерними проблемами
- в Україні вдвічі більший показник розлучень, ніж у країнах-членах Євросоюзу; безвідповідальне батьківство: середньостатистична сім’я все більше виглядає як мама і дитина, 57% чоловіків після розлучення перестають піклуватись про своїх дітей, лише 10% хочуть доглянути хвору дитину, 32% допомагають готувати уроки);
- домашнє насильство (економічне, психологічне, фізичне, сексуальне); фінансове становище: лише 4% сімей визнають себе матеріально забезпеченими, українська сім’я витрачає на харчування 52% заробленого (2009 р.), американська -13%; лише кожна друга сім’я має мінімальний майновий набір: холодильник (3,4% не мають), кольоровий телевізор (6,1% не мають), пральну машину (17% не мають), пилосос (25 % не мають), музичний центр (83% не мають), комп»ютер (79 % не мають), на родину припадає 0,2 автомобіля (кожна 5-ма сім’я);
брак дитячих садочків (середній показник був у 2009 р. — 125 дітей на одне місце в садочку).
Особливості роботи вихователя
в період адаптації дітей до дитячого садку
(консультування вихователів груп раннього віку)
Шановні вихователі!
Процес адаптації дитини багато в чому залежить від того, як зуміє вихователь зрозуміти потреби, інтереси, нахили дитини, своєчасно зняти емоційну напругу, узгодити методику проведення режимних процесів з сім'єю.
Для оптимізації процесу адаптації вихователь може використовувати наступне:
- Бесіди з батьками;
- Анкетування;
- Спостереження за дитиною;
- Розвиваючі ігри.
Відомості про дитину вихователь отримує в процесі бесіди з батьками, а також в ході спостережень за дитиною в перші дні його перебування . Вже в процесі перших спостережень вихователь може отримати достатньо важливу інформацію про ступінь «проблемності» дитини, його темперамент, інтереси, особливості спілкування з дорослими і однолітками і т.п. Однак найбільшу увагу слід приділити особливостям протікання процесу адаптації. Для цього на кожну вікову групу дітей практичним психологом заводиться «Адаптаційний лист», в якому, з моменту надходження дитини в ДНЗ, фіксуються результати спостереження за кожною дитиною за виділеними критеріями. Ведення адаптаційної карти дозволяє відстежити особливості звикання малюка до дитячого садку і намітити ряд профілактичних та, при необхідності, корекційних заходів для полегшення адаптаційного синдрому.
Крім того, в ході бесід важливо, щоб вихователь встановив контакт з батьками кожного новоприбулого вихованця, допоміг зняти тривогу за малюка, інформував би про протікання адаптаційного періоду, орієнтував на активну взаємодію .
У перші дні відвідування садка перебування дитини в групі має бути мінімальним. Ранкове годування в перші дні можна проводити вдома. Для занадто чутливих і тривожних дітей, у яких ще не сформувалося позитивного ставлення до оточення, рекомендується в перші дні приходити тільки на прогулянку. Вкладання спати дитини в групі бажано проводити на шостий день перебування дитини в дитячому садку. На дев'ятий день батькам можна залишити дитину на один - два дні вдома (через зниження захисних сил організму).
Робота вихователя з сім'єю повинна бути глибокою і об'ємною. При цьому необхідно пам'ятати, що всі перераховані вище заходи повинні здійснюватися з урахуванням особливостей звикання дитини до соціальних умов дитячого садка .
В процесі адаптації дитини до ДНЗ вихователям рекомендується :
- Використовувати елементи тілесної терапії (брати дитину на руки, обіймати, погладжувати, у разі необхідності) ;
- Пропонувати дитині лягати в ліжко з м'якою іграшкою під час денного сну ;
- Використовувати ігрові методи взаємодії з дитиною;
- Створювати у дитини позитивну установку на майбутні режимні процеси .
Дана система роботи допоможе дитині легше адаптуватися до умов дитячого садка, зміцнить резервні можливості дитячого організму, сприятиме процесу благополучної соціалізації .
Рекомендації вихователю по взаємодії з батьками
дитини раннього віку, що надходить в дитячий садок.
• Коли мама (батько) прийде до групи, вихователю необхідно вийти до неї (нього) назустріч, познайомитися: назвати своє ім'я, по- батькові.
• Запросити маму оглянути групу, показати шафки, куди діти вішають свій одяг. Нехай батьки відчують, що в групі порядок, що вихователі стежать за речами дітей. Потім можна запросити батьків в ігрову кімнату, де звернути їх увагу на розвиваючи іграшки, посібники, книги. Бажано розповісти батькам про навчально-виховні плани (ми будемо з дітьми грати, малювати, ліпити, співати і танцювати, читати і розповідати їм казки). Покажіть батькам спальну кімнату. (Якщо у них будуть побажання, куди краще покласти їх малюка, по - можливості виконайте її прохання.) Показати кімнату гігієни (туалетну кімнату), звернути увагу на те, що у кожної дитини є свій рушничок, індивідуальний гребінець.
• Ознайомити батьків з режимом дня в дитячому садку, з'ясувати, наскільки режим дня вдома відрізняється від режиму дня в дитячому садочку. Рекомендуємо батькам орієнтуватися на режимний алгоритм дитячого садку і дотримуватися його і у вихідні дні.
• Дізнатися у батьків про їх тривоги у зв'язку з тим, що дитина пішла у дитячий садок. Разом з ними обговорити, як (на їх думку) полегшити дитині період звикання до нової обстановки. Важливо, щоб мама відчула, що ви, виконуючи свій професійний обов`язок будите ставитися до дитини з врахуванням її індивідуально-особистісних рис і готові брати до уваги особливості характеру кожної дитини.
• З'ясувати як можна більше про особливості та звички своїх вихованців:
1 . Як називають дитину вдома;
2 . Чим дитина найбільше любить займатися;
3 . Особливості поведінки, які радують і бентежать батьків;
4 . Які звички склалися під час їжі, засинання, користування туалетом і т.п. ,
5 . Чи є в сім'ї інші діти, чи живуть в сім'ї бабуся, дідусь. Ставлення дитини до цих членів родини.
6 . Стан здоров'я дитини.
• Домовитися про режимні моменти (прийом дитини в групу, сон, їжа, передача дитини батькам), обговорити час приходу дитини в групу (бажано вранці, до сніданку).
• Розповісти батькам, що дитячий садочок - це відкрита система, в будь-який час батьки можуть прийти до групи, поспілкуватися з вихователем, практичним психологом, завідувачем, методистом з будь яких питань відносно виховання та розвитку дитини; що вихователь згоден виконувати прохання батьків щодо особливостей харчування, сну, одягу дитини (в разі наявності медичних рекомендацій); що всі загартовуючи заходи будуть проводитися тільки за згодою батьків. Довести батькам, що вихователі – це їх добрі друзі і співпрацівники з питань виховання їх діточок.
Бажаю вам успіху, порозуміння та плідної співпраці
з батьками ваших вихованців!
“Вікові психологічні особливості дітей 3-4 років та їх врахування під час організації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі”
Дошкільне дитинство - найважливіший період у житті людини.Виховання людини в дусі загальнолюдських ідеалів і національних традицій починається саме з цього віку – важливого етапу становлення людини, коли формується вміння мислити, свідомо сприймати навколишній світ і самого себе, спілкуватися з іншими людьми. І чим більше дізнається дитина в перші роки життя, тим допитливішою, розумнішою вона буде. Від інших вікових періодів дошкільне дитинство відрізняється тим, що забезпечує загальний розвиток, який є основою подальшого формування особистості. Дитина відкриває для себе світ людських відносин, різних видів діяльності і суспільних функцій людей.
Вікові особливості психічного розвитку дітей молодшого дошкільного віку (3-4 років життя):
• Усвідомлення власного “Я”;
• Прагнення до самостійності;
• Синзитивний період розвитку образного мислення, активного діалогового мовлення та репродуктивної уяви;
• Активне засвоєння морально-етичних, соціально приємних норм і правил поведінки.
• Новоутворення: прагнення до спілкування і спільної діяльності з однолітками; перебіг від “гри поряд” до “гри разом”; відтворення в іграх реальних дій дорослих з предметами.
Молодший дошкільний вік - це етап переходу малюка до нових взаємовідносин з дорослими, однолітками та предметами.
• Криза 3-х років завершує період “єдності” дитини з матір`ю, малюк починає відчувати власну автономність.
• З`являється відчуття особистості “Я - є”.
• Головна потреба малюка в даному віці – це потреба в спілкуванні з дорослим, повазі та визнанні його як особистості .
• Роль дорослого: підтримати прагнення дитини до самостійності; грамотно збагачувати його діяльність новим змістом; допомогти відчути радість переживання успіху в діяльності
Ведучий вид діяльності дитини 3-4 років життя – гра
• Для дітей даного віку предметно-маніпулятивна діяльність є ще головною, але починають з`являться «предмети-замісники» і елементи сюжетно-рольової гри з однією-двома ролями.
• З `являться потреба в «грі поряд» та іноді в «грі разом».
• Дорослим важливо забезпечити ігрове розвиваюче середовище малюків такими іграшками, як: кубики, пірамідки, відерця, лопаточки, кукли, іграшкові предмети побуту.
Загальний ПФР дитини3-4 років
На фізіологічному рівні:
• вже сформовані основні підкоркові структури мозку, що забезпечують міжполушарні та внутришньополушарні взаємодії мозкових півкуль;
• починає розвиватись права півкуля (яка відповідає за образність, просторову орієнтацію);
• вдосконалюється сприйняття (зорове, слухове, тактильне).
Все це забезпечує цілісне сприйняття дитиною картини світу.
Розвиток моторики та мовлення
Взаємозв`язок розвитку моторики та мовленняфізіологічно зумовлений:
• Розвивається зона лобних доль кори головного мозку, що відповідає за дрібну та крупну моторику, а також її прифронтова зона, яка відповідна за мовленнєвий розвиток дитини.
• Тому вихователям та батькам необхідно приділяти увагу розвитку моторики згідно до вікових норм малюків. А саме: пальчикова гімнастика, біг, ходьба по дошці, переступання через палку (30-35 см від полу).
• Розвиток моторики має сприяти розвитку мовлення та формування довільної регуляції дій, а також розвивати навички самоуправління власним тілом і емоціями.
Розвиток пізнавальних процесів
• У малюків 3-4 років з`являється потреба в пізнавальному спілкуванні з дорослим, про що свідчать багата кількість питань, які задають діти.
• Починають активно розвиватись основні психічні процеси: сприйняття, увага, мислення, уява, пам`ять, мова.
• Так як психічні процеси взаємозв`язані один з одним, то відповідно розвиток одного або деяких психічних процесів має стимулювати і розвиток інших процесів.
• Формується здатність до цілепокладання.
Пізнавальні процеси і їх функції:
• Сприйняття вже має здатність більш повно відбивати навколишнє, завдяки чому дитина може сприймати предмет без спроб його детального обстеження.
• Увага дитини 3-4 років не довільна і ще не стійка, що зумовлено фізіологічно і є віковою нормою.
• На основі наочно-діючого починає формуватися наочно-образне мислення.
• Уява дитини 3-4 років (як і в ранньому віці) ще переважно відтворююча. Дитина може відтворювати тільки образи, які побачила або про які чула від дорослого.
• Пам`ять дитини 3-4 років не довільна, механічна, образна. Переважає впізнавання а не запам`ятовування. Запам`ятовується переважно те, що цікаво і ярко емоційно офарблено. Але те, що дитина запам`ятала – зберігається надовго.
• Мова дитини 3-4 років продовжує активно розвиватись. Словниковий запас налічує вже 1000-1500 слів та продовжує поповнюватись. Дитина даного віку відрізняється високою мовною активністю.
Розвиток емоцій дітей 3-4 років життя
• Фізіологічно зумовлено, що в 4 - 4,5 років зрілість кори головного мозку дитини досягає того рівня, що забезпечує здатність розуміти і розрізняти основні соціальні емоції, усвідомлювати власні емоції та керувати ними .
• Але для дитини 3-4 років ще характерні: емоційна нестійкість, перепади настрою, залежність настрою від фізичного комфорту.
• Однак на настрій вже мають вплив взаємини з однолітками і дорослими, що вказує на певний психосоціальний розвиток, здорову динаміку загального психофізичного розвитку і формування підґрунтя для комунікативного розвитку.
Висновки:
• До 4-х років дитина має зріст 100-102 см, вагу 16-17 кг.
• Дитина впевнено рухається, координуючи рухи рук і ніг.
• Правильно утримує в руці олівець, проводить вертикальні та горизонтальні лінії, активно засвоює навички зображувальної діяльності.
• Дитина володіє різними навичками дій з предметами.
• Дитина орієнтується в розрізнянні форм предметів (коло, квадрат, трикутник), розміру предметів, кольору.
• Дитина володіє операціями аналізу, синтезу, порівняння предметів за певними признаками.
• Дитина прагне до самостійності, засвоює норми гігієни та самообслуговування, тішиться своїми успіхами.
• В іграх дитина відтворює дії дорослих з предметами, використовує “предмети-замісники”, має улюблені іграшки та прагне до спільних ігор з дорослими і “поряд” з однолітками.
• Дитина характеризується високою мовленнєвою активністю.
Дитина 3-4 років життєрадісна і активна, зацікавлена навколишнім і прагне до самостійної дослідницько-пошукової діяльності під грамотним керівництвом дорослого, йому властиві висока емоційність, готовність до самостійних дій і поступків, що мають бути позитивнооцінені значущім дорослим.
У дитини формується власна внутрішня позиція, яка характеризується усвідомленням власної поведінки у порівнянні з соціальними морально-етичними нормами.
А тому:довіра до вихователя – необхідна умова доброго самопочуття та благодійного розвитку дитини в дошкільному закладі.
Під час грамотно організованої співпраці дитини з вихователем, дитина оволодіває новими знаннями, вміннями та навичками. А вихователь, поступово поширюючи коло самостійних дій дитини, своєю позитивною оцінкою підвищує прагнення малюка до досягнення найвищих результатів.
Рекомендації:
1. Сприяти розвитку потреби в активній рухової діяльності, забезпечити своєчасне оволодіння основними видами рухів, освоєння елементарних навичок особистої гігієни.
2. Забезпечення пізнавального розвитку дітей, збагачення уявлень про навколишні предмети та явища, розвиток допитливості.
3. Виховання доброзичливого ставлення до оточуючих, емоційної чуйності, здатності до співпереживання, спілкуванню.
4. Збагачення досвіду самопізнання дошкільнят.
5. Навчання дітей різним способам дій в умовах предметно-дієвого співробітництва.
.jpg)
