Добрий день, шановні батьки! Ласкаво прошу до моєї сторінки.

«Особливості спілкування та взаємодії з дітьми-дошкільнятами»

Людина не може жити, працювати, задовольняти свої матеріальні та духовні потреби, не спілкуючись з іншими людьми. З наймолодшого віку, від самого народження вона вступає в різноманітні стосунки з тими, хто її оточує. Спілкування є необхідною умовою існування людини та одним з основних факторів і найважливіших джерел її психічного розвитку.
Психологи довели, що розвиток дитини принципово відрізняється від розвитку будь - яких тварин. Вони уважно спостерігали за поведінкою понад 300 немовлят, починаючи з дев’ятого дня їхнього життя та з’ясували, що в перші дні після народження діти не відрізняють тих дорослих, що їх доглядають, від незнайомих людей. Так, дитина з задоволенням слухає лагідну мову і радіє їй більше, ніж усмішці. Проте їй майже однаково приємно звертання і матері, і зовсім незнайомої людини. Коли ми задовольняємо органічні потреби дитини – годуємо її, купаємо, зігріваємо, то цього досить лише для забезпечення спокою дитини. Однак, щоб зробити життя дитини повноцінним і радісним, не можна обмежитись задоволенням тільки її органічних потреб. Що ж приносить радість немовляті? Те ж саме, що й нам, дорослим,– пізнання нового, спілкування з людьми. Талановитий американський педіатр Б.Спок, звертаючись до батьків, наголошував: «Головне, що потрібно дитині, – ваша любов і піклування…Усякий раз, коли ви берете дитину на руки, змінюєте їй пелюшки, купаєте її, годуєте, розмовляєте з нею, усміхаєтесь їй, дитина відчуває, що вона належить вам, а ви їй. Ніхто в світі, крім вас, не може дати дитині цього відчуття. Вам, мабуть, може здатися дивним, що, вивчаючи методи виховання дітей, вчені зробили висновок, що добрі, люблячі батьки інтуїтивно вибирають найвірніші рішення».

Емоції – перша мова дитини. Росте дитина змінюються форми спілкування, які в основному визначаються віком дитини. Спілкування з маленькою дитиною сповнене особливої теплоти і ніжності. В старшому віці важливо, щоб в спілкуванні розумно поєднувались любов до дитини з вимогливістю до неї. Сім’я є тим найпершим колективом, членом якого привчається бути дитина. Тут вона починає усвідомлювати ті обов’язки, які по відношенню до неї і один до одного виконують рідні. Підтверджено, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи взаємин у сім’ї. Недарма говорять: «Усі ми родом з дитинства. Отже, зрозуміло, що без гарного сімейного виховання не варто очікувати успіхів у становленні повноцінної особистості.

«Слово лікує, воно ж і калічить» – стверджує народна мудрість.

До найбільш поширених типових реакцій батьків, що негативно впливають на формування особистості, можна віднести:

· наказ, розпорядження, команда «Не чіпай!», «Марш додому!», «Перестань крутитися!»;

· попередження, загроза «Якщо ти ще раз так зробиш, то гірко про це пошкодуєш!»;

· повчання «Ти зобов’язаний нас слухати!»;

· пропозиція готових рішень «Роби так, як ми сказали, ми з мамою знаємо, що краще»;

· логічна аргументація «Якщо ти будеш так поводитися, то тебе ніхто не буде любити»;

· критика, незгода «Ну хіба можна така робити?»

· обзивання, висміювання «Ну ти й ледар»;

· постановка діагнозу «Ну ти й…», «Я знаю, чому ти так зробив»;

· допит «Ти вимив руки, як я тобі сказала?»

· глузування «Цікавій Варварі на базарі ніс відірвали»

Багато з вас вживав хоч один вислів з перелічених в процесі виховання своєї дитини.

Як же відбиваються на дітях подібні негативні реакції батьків? Переважно вони розвивають безініціативність, низьку самооцінку; почуття провини, замкнутість, боязкість, нерішучість, брехливість.

Шановні батьки, пам’ятайте: усе що ми вкладаємо сьогодні у свою дитину, нам обов’язково повернеться в майбутньому, адже в житті завжди спрацьовує закон бумерангу: що віддаси, те й отримаєш.

Іноді ми самі формуємо негативні стосунки в сім’ї, провокуємо регресивний розвиток наших дітей.

Звичайно, після вечері мамі простіше і швидше самій прибрати стіл та вимити посуд. І все ж, хоч це і клопітно, ті матері, що підключають собі на допомогу доньку чи сина, розмовляють з ними про денні турботи, читають книжки, дивляться телепередачі, грають в спільні ігри можуть оцінити користь такого спілкування.

Якщо продумати свій розпорядок, то кожного дня можна знайти час для спілкування з дитиною. І з особливою увагою треба планувати вихідні дні, разом з дітьми розважатись, спочивати, займатись «дорослими» і «дитячими» справами. При цьому важливо домагатися не тільки того, щоб дитина слухала вас. Потрібно знайти час і терпіння, щоб вислухати дитину, дати їй можливість розповісти про свої турботи, про свої враження, бажання тощо.
Коли ви сідаєте, щоб порозмовляти з вашою дитиною навіть просто про те. Як пройшов його день, – знайте: є правильна й неправильна моделі проведення бесіди. І якщо ви будете використовувати неправильну, ваша розмова, швидше за все, зайде у глухий кут.

Мабуть, вам знайомий такий діалог мами чи тата з дитиною.

– Як твої справи сьогодні в садку?

– Добре.

– Що ви робили ?

– Нічого.

– Ви були на вулиці?

– Так.

– З ким ти грався?

– Ні з ким.

Такий формальний обмін репліками часто стає розчаруванням і для батьків і для дитини.
Ми спілкуємося з дітьми за допомогою різних інтонацій. Наступна вправа допоможе краще зрозуміти, яка саме інтонація позитивно впливає на особистість.

Вправа «Як звертатися до дитини»( робота в парах).

Мета:розглянути особливості спілкування батьків та дітей і формувати комунікативні вміння. Хід гри: кожен учасник отримує 2 картки з різними звертаннями і повинен фразу вимовити відповідно до ситуації.

1.Говорите з жахом: «Не чіпай цей молоток! Це для дорослих!»
Говорите спокійно та доброзичливо: «О! Я бачу, ти хочеш мені допомогти. Подивимося, молоток треба тримати ось так, а цвях ось так…»
2. Говорите із стурбованістю в голосі: «Давай, нарешті, учити цей вірш, ти знаєш скільки нам потрібно часу. Щоб його вивчити»

Говорите з радістю в голосі: «А пам’ятаєш як минулого року ти боялася того величезного вірша на Новий рік, але ж вивчили й отримали подарунок. Вивчимо і цього разу»
3. Кричите: «Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте!»

Упіймайте руку дитини та скажіть рішучим тоном: «Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш гідно захиститися!»

4.Дитина хоче допомогти вам у якійсь справі. Ви сердитеся, відштовхуєте її руки й кажете: «Залиш!Ти все зіпсуєш! Не заважай! Іди краще до своєї кімнати!»

Візьміть дитину за руку й скажіть рішучим тоном: «Мені дуже хочеться, щоб ти допомогла, адже я сама не впораюся. Лише пам’ятай, що треба виконати завдання не поспішаючи, уважно»
5. Говорите жалісним тоном: «Синку, чому ти такий лінивий! Ти ж здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю у кого ти такий вдався»

Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: «Синку, ти досить розумний і здібний! Ти обов’язково це зробиш і у тебе все вийде»

6. Говорите роздратовано та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати публічно: «Перестань боятися!» Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся , як мала дитина! Ну давай! Не бійся!

Говорите спокійним голосом із розумінням: «Ти боїшся?Ти напевно трохи соромишся…». Розповідати вірш публічно – це дуже складна справа навіть для акторів… Це називається хвилювання. Але ми разом переможемо цей страх! Давай, я з тобою…»

Поради батькам.
Будьте тут і зараз, поруч з вашою дитиною. Найпростіший спосіб залучити дитину до розмови – це робити разом з нею те, що вона любить: грати в настільну гру, малювати чи просто гуляти у дворі. І, звісно, бути при цьому максимально терплячими.

Спочатку батькам треба перечекати. Навіть якщо ви вже добрих півгодини перебуваєте в тиші, знайте, що ви вже досягли значно більшого

Так, без усяких слів, ви промовисто даєте їй зрозуміти: «Я поруч з тобою зараз і буду поруч, коли мовчання закінчиться». Уникайте ставити запитання з відповіддю «Так», «Ні». Уникайте ставити запитання з очевидною відповіддю. Замість того щоби спитати: «Це образило тебе?» спробуйте сказати: «Так, мене це образило».

Опустіться до рівня зросту дитини. Коли ви розмовляєте або граєтеся з нею, набагато корисніше встати на коліна або сісти навпочіпки й опинитися обличчям до обличчя. Читайте книги разом та обговорюйте їх зміст. Це допоможе збільшити словниковий запас вашої дитини, дасть вам обом матеріал, на який можна буде посилатися пізніше в процесі розмови. Наприклад, ви можете сказати: «Пам’ятаєш, як Зіні було важко, коли вона забула Зою на лавці».

Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, яких дотримуються батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, «як я говорю». Насправді вона буде робити так, «як я роблю». Ось чому батькам важливо бути послідовними у своїх думках, переконаннях та вчинках.

Усім відомо, що немає в людини більшої цінності, як здоров’я. З давніх – давен відоме гасло: «Твоє здоров’я – у твоїх руках». Але для того, щоб навчитися берегти здоров’я, потрібно багато знати про самих себе, про стан свого організму. Слово «здоров’я» супроводжує дитину від її народження. Навіть не знаючи, що воно означає, будь – який малюк скаже: «Я здоровий, якщо не хворію». І це вже є відповіддю.Формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей – одна з актуальних проблем нашого суспільства.На сьогодні батьків та педагогів передусім турбує питання, як зміцнити здоров’я дітей.Потік різноманітної інформації і практичних порад надто великий і часто – густо безрезультатний, оскільки, крім думок, потрібні реальні дії, щоденна кропітка праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Численними дослідженнями вчених (О. Аксьонової, Є. Арніна, Є. Вавілової, В. Сухарьова та ін..) установлено беззаперечний вплив рухів на здоров’я дитини. Активна рухова діяльність сприяє активізації всіх головних функцій організму: дихальної, серцево – судинної, нервової тощо. М’язова діяльність забезпечує обмін речовин в організмі, а розвиток апарату поліпшує координацію рухів, формування правильної постави. Кістки малюків міцніють і швидко ростуть завдовжки і завширшки. Міцнішають зв’язки. Мускулатура тулуба, спини, живота, рук, ніг утворює міцний м’язовий корсет, який забезпечує дитині струнку поставу.

«Здоров’я дитини – у ваших руках»

Різноманітні рухи позитивно впливають на формування та удосконалення всіх органів і систем. Зважаючи на те, що органи та фізіологічні системи дошкільнят ще не такі досконалі і морфолого-фізіологічно зрілі, як у дорослих, і мають певні анатомо–фізіологічні особливості, можна стверджувати, що для дитячого організму рухи і рухова діяльність – основа успішного розвитку.Здатність протистояти хворобам, пристосовуватися до навколишнього середовища, схильність до самозбереження, саморозвитку також входить у поняття «здоров’я». Воно є комплексною категорією, яка відображає адаптаційні резерви організму у взаємовідносинах із навколишнім середовищем. Отже, у дошкільному віці дитина розуміє поняття «здоров’я» так: усвідомлює свій фізичний і психологічний стан, піклується про нього, вміє доглядати за своїм тілом, володіє певними навичками.Важливу роль у формуванні, збереженні, зміцненні та відновленні здоров’я дитини відіграє правильно організований розпорядок дня як ціннісний засіб фізичного виховання.Відомо, що для організації і проведення різних видів діяльності у дошкільних навчальних закладах необхідна гнучка, розвивальна система освітнього процесу, основою якої є збалансований режим організації життєдіяльності дитини.Організація життєдіяльності передбачає врахування специфіки роботи навчального закладу, віку працездатності дітей. Раціональний зміст діяльності є одним з ефективних засобів профілактики захворювань й оздоровлення дитини. Надзвичайно важливо, щоб усі режимні моменти здійснювалися послідовно в один і той самий час.Щоб забезпечити фізичний розвиток дитини, доцільно враховувати прийоми, що стимулюють відновлення працездатності дитячого організму. Корисні вмивання, обтирання окремих частин тіла холодною водою, дихальні вправи, фізкультхвилинки тощо.Вид загартування добирається для кожної дитини індивідуально Загартування триває цілий рік, а розпочинається влітку. Форми і методи загартування є різні: традиційні і нетрадиційні.Традиційні загартувальні процедури:1. Повітряні: повітряні ванни в русі; сон на свіжому повітрі.2. Сонячні: діти лягають на простирадла, застелені на піску.3. Водні: обтирання; обливання; купання.Нетрадиційні методи оздоровлення – це завжди цікаві й оригінальні фізичні вправи, ігри. Змагання, під час яких діти залюбки і вчаться, і рухаються. Саме завдяки таким видам роботи процес всебічного виховання дошкільнят буде дуже ефективним.Хороший апетит, глибокий сон, життєрадісний настрій дитини, а також поліпшення її здоров’я і фізичного розвитку – цьому сприяє позитивний вплив загартувальних процедур. Інформація з порталу Всеосвіта

НАВЧАЛЬНІ ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Сторінка з цікавинками для батьків https://osvitoria.media/opinions/